Сьогодні в нашому закладі відбулася Свята вечеря 
У цей вечір шкільні стіни стали схожими на родинну оселю. Лунали колядки й щедрівки, віншування — слова, у яких живе пам’ять роду, віра й любов до України. Через ці пісні ми торкнулися наших традицій, що бережуть тепло поколінь і вчать нас залишатися людьми навіть у найважчі часи. Тут поруч були і вчителі, і здобувачі освіти — діти й дорослі, об’єднані спільною надією.За накритим столом із 12 пісними стравами ми відчули не просто смак різдвяної вечері — ми відчули єдність. Бо сьогодні кожна страва — це символ, кожна свічка — пам’ять, кожне слово — вдячність. Вдячність за життя, за можливість зібратися разом, за ще один різдвяний вечір під зорею миру, яку ми так чекаємо.Та цього року Різдво знову з особливим болем у серці. Бо війна торкнулася кожної родини. У хвилині тиші ми згадали наших Захисників і Захисниць — тих, хто сьогодні далеко від дому, у холоді й темряві, тримає для нас світло. Ми подумки говорили з тими, хто вже ніколи не сяде за різдвяний стіл… І саме тому кожна колядка звучала як молитва, кожне віншування — як прохання про мир, кожне дитяче слово — як обіцянка берегти Україну.Цей вечір став доказом того, що нас не зламати. Бо поки ми пам’ятаємо традиції, поки діти співають колядки, поки в наших серцях живе вдячність і любов — ми вистоїмо.Нехай Зоря Миру зійде над кожною українською домівкою. Нехай повернуться всі, кого чекають. І нехай різдвяна пісня стане тихим оберегом для нашої України 
